0
0
Goodman, whose street name was “Blak,” was a member of the Crips gang. Prior to the events that gave rise to this case, he and Bryant had a longstanding friendship. Goodman regularly spent time at the corner located at the intersection of Ellis Avenue and Hopkins Place in Irvington. And, at various times, Bryant sold drugs at the same corner.
Goodman and other Crips members attempted without success to convince Bryant to become a Crip. In 2000, when Bryant was sentenced to state prison, he was not a member of any gang.
However, according to Tauheedah Carney, his girlfriend from 1999 until his death in 2004, Bryant became a member of the Bloods gang while incarcerated. Carney described the Crips and the Bloods as rival gangs, each of which used certain colors and language as gang symbols.
The defendant in this case had expressed distress and/or anger over the fact that the victim had become a member of the Bloods.
The State argues that gang membership should not be considered under N.J.R.E. 404(b) at all, and that analysis under N.J.R.E. 401 as to relevance and N.J.R.E. 403(a) as to undue prejudice is adequate.
The State cites three reasons for its argument:
(1) “gang membership is not a crime,” United States v. Acosta, 110 F. Supp. 2d 918, 931 (E.D. Wis. 2000) (“The First Amendment protects individuals’ right of free association. Gang membership is not a crime.”), see also N.J.S.A. 2C:33-29;
(2) gang membership is not proof of a crime committed by an individual member, State v. Johnson, 848 A.2d 526, 533 (Conn. App. Ct. 2004) (“We conclude that the testimony regarding the defendant’s gang affiliation did not constitute evidence of the defendant’s prior misconduct because it did not show any bad act or criminal conduct on his part.”);
(3) analysis under 404(b) could lead to unduly restrictive results because it requires “clear and convincing evidence.” (See State v. Cofield, supra, 127 N.J. at 338 – “The evidence of the other crime must be clear and convincing.”).
Although evidence of membership in a street gang is not, as the State argues, evidence of actual criminal activity, it is at the very least strongly suggestive of such activity. As the district judge noted in one of the cases cited by the State, Acosta, supra, 110 F. Supp. 2d at 931, “the mere fact, or even allegation, of gang membership carries a strong taint of criminality.”
While acknowledging that our Supreme Court has not ruled specifically on the issue, the State points to State v. Torres, 183 N.J. 554, 569-71 (2005), in which the Court outlined the case law in other jurisdictions that does allow such testimony. In Torres, the Court held that evidence about a defendant’s gang involvement was admissible because it was “relevant to show the connection between defendant’s actions as the leader of the gang and the actions of the other gang members who actually committed the murder.”
With respect to gang membership, the United States Supreme Court has stated that a court “may not convict an individual merely for belonging to an organization that advocates illegal activity.” (United States v. Abel, 469 U.S. 45, 48, 105 S. Ct. 465, 476, 83 L. Ed. 2d 450, 455 (1984)).
State of New Jersey v. Quran Goodman (2010). Superior Court of New Jersey, Appellate Division. Decided: August 09, 2010
*******************************************************
State of New Jersey v. Quran Goodman: the Crips та the Bloods (членство в банді)
Гудман, чий вуличний нікнейм був «Blak », був членом банди the Crips. До подій, що стали приводом для цієї справи, Гудман та Брайант мали давню дружбу. Гудман регулярно проводив час на перехресті Елліс Авеню і Хопкінс Плейс в Ірвінгтоні. І в різний час Брайант продавав наркотики на тому ж перехресті.
Гудман та інші члени the Crips безуспішно намагалися переконати Брайанта приєднатися до the Crips. У 2000 році, коли Брайант був засуджений до позбавлення волі, він не був членом жодної банди.
Однак, за словами Таухіди Карні, його дівчини з 1999 року і до його смерті в 2004 році, Брайант став членом банди the Bloods, перебуваючи в ув’язненні. Карні описала the Crips та the Bloods як конкуруючі банди, кожна з яких використовувала певні кольори та мову в якості бандитських символів.
Обвинувачений у цій справі висловив стурбованість та/або гнів через те, що жертва стала членом the Bloods
Штат стверджує, що членство в банді взагалі не повинно розглядатися відповідно до N.J.R.E. 404(b), і що аналіз відповідно до N.J.R.E. 401 щодо доречності та N.J.R.E. 403(a) щодо неправомірної упередженості є достатнім.
Штат наводить три причини для свого аргументу:
(1) «Членство в банді не є злочином», United States v. Acosta, 110 F. Supp. 2d 918, 931 (E.D. Wis. 2000) (“Перша поправка захищає право осіб на вільне об’єднання. Членство в банді не є злочином”);
(2) членство в банді не є доказом злочину, вчиненого окремим її членом, State v. Johnson, 848 A.2 d 526, 533 (Conn. App. Ct. 2004) («Ми дійшли висновку, що свідчення щодо належності обвинуваченого до банди не є доказом попередньої неправомірної поведінки обвинуваченого, оскільки вони не свідчать про будь-які погані вчинки або злочинну поведінку з його боку»);
(3) аналіз відповідно до 404(b) може призвести до надмірно обмежувальних результатів, оскільки він вимагає «чітких і переконливих доказів» (State v. Cofield, вище, 127 N.J. at 338 – «Докази іншого злочину повинні бути чіткими і переконливими»).
Хоча докази членства у вуличній банді не є, як стверджує Штат, доказом фактичної злочинної діяльності, вони, принаймні, сильно вказують на таку діяльність. Як зазначив окружний суддя в одній зі справ, на яку посилається Штат (Acosta, supra, 110 F. Supp. 2d at 931), «сам факт або навіть припущення про членство в банді несе в собі сильний відбиток злочинності».
Визнаючи, що наш Верховний Суд не прийняв конкретного рішення з цього питання, Штат посилається на справу State v. Torres, 183 N.J. 554, 569-71 (2005), в якій Суд виклав прецедентне право в інших юрисдикціях, що допускає такі свідчення. У справі Torres Суд постановив, що докази участі обвинуваченого в банді є прийнятними, оскільки вони «мають відношення до доведення зв’язку між діями підсудного як лідера банди та діями інших членів банди, які фактично вчинили вбивство».
Щодо членства в банді Верховний суд США заявив, що суд «не може засудити особу лише за приналежність до організації, яка пропагує незаконну діяльність». (United States v. Abel, 469 U.S. 45, 48, 105 S. Ct. 465, 476, 83 L. Ed. 2d 450, 455 (1984)).
State of New Jersey v. Quran Goodman (2010). Superior Court of New Jersey, Appellate Division. Decided: August 09, 2010
