One of the most striking examples of the influence of pre-revolutionary Russian prison subculture on post-Soviet culture is probably the word ‘loch’, which was widely used long before the 1917 revolution throughout Russia, especially among convicts and prisoners. This word is mentioned by the well-known researcher of Russian penal servitude, Sergei Maksimov, in his book about penal servitude and exile in Russia in 1891.
The origin of the word ‘lokh’ is associated with the language of the Ofens. In common slang, ‘lokh’ means a simple-minded peasant, of little intelligence and naive. In the language of professional criminals, ‘loch’ means a victim. In any case, the meaning of the word ‘loch’ is associated with at least negative irony, bordering on a derogatory attitude (an undeveloped person, a simpleton, a victim of criminals, an amateur). There is a well-known proverb from the criminal world: ‘’Lokhs’ are not mammoths; they will not die out’.
However, what is more important is that in Russia, Ukraine, and other post-Soviet countries, the word ‘loch’ is still widely used, both among young people and the older generation. A sucker could be a foolish person who acts senselessly and recklessly; a person who is unable to organise their life and, despite making every effort, achieves uncertain results or nothing at all.
On the other hand, in Ukraine, among young people, the word ‘loch’ is considered partially outdated, and we believe that this was facilitated by the cultural rift between Russia and Ukraine, which began in 1991, intensified significantly in 2014, and came to an end in 2022. Nevertheless, the word, which is mainly used in criminal slang, is still widely used even in Ukraine, despite the factors mentioned above. Moreover, in Russia itself, it is commonly used by the entire population to describe a naive person, which once again proves the influence of prison subculture on Russian national culture.
*******************
Вплив російської в’язниці на українську мову
Напевне, однім з найбільш яскравих прикладів впливу російської дореволюційної вязничної субкультури на пострадянську культуру може бути слово «лох», яке було у широкому вжитку задовго до революції 1917 року на всій території Росії, і особливо – серед каторжників та ув’язнених. Саме на слово вказує відомий дослідник російської каторги Сергій Максимов у своїй книзі про каторгу та заслання в Росії 1891 року.
Походження слова «лох» пов’язують з мовою офеней. У простонародному сленгу «лох» – це простакуватий селянин, невеликого розуму і наївний. На мові професійних злочинців «лох» – це потерпілий. У будь-якому випадку значення слова «лох» пов’язане щонайменше з негативною іронією, що межує з принизливим ставленням (нерозвинена людина, простак, жертва злочинців, дилетант). Добре відомими є прислів’я зі злочинного світу: «Лохи – це не мамонти, вони не вимруть».
Проте, що є більш важливим, що як в Росії, так і в Україні та інших пострадянських країнах слово «лох» перебуває у широкому вжитку і до цього часу – як серед молоді, так і серед старшого покоління. Лох – це непутяща людина, з безглуздими і безпутними вчинками і діями; людина, яка не здатна організувати своє життя, а докладаючи будь-які зусилля отримує невизначений результат або взагалі не отримує нічого.
З іншого боку, в Україні, серед молоді слово «лох» в цілому вважається дещо застарілим, і, гадаємо, цьому посприяв культурний розрив між Росією та Україною, що почався у 1991 році, значно активізувався у 2014 році та набув свого завершення у 2022 році. Проте все одно слово переважно з кримінального жаргону до цього часу перебуває у широкому вжитку навіть в Україні, не зважаючи на вказані вище фактори. Більше того, у самій Росії воно є базовим для всього населення для зображення наївної людини, що вкотре доводить вплив вязничної субкультури на російську національну культуру.