0
0
The matter before the court is the motion of defendant, Stanley Eugene Trent, to dismiss this case due to selective prosecution. Trent argues that the government has selected him for prosecution on the grounds of his race and his association with suspected gang members, and that these reasons are impermissible reasons for prosecuting him.
Trent also argues that because he is black and thought to be an associate of a gang, he is being prosecuted in federal court where the penalties are more severe than the penalties in state court.
As to the issue of gang association, the government contends that individuals such as Trent are not being prosecuted because of their membership or involvement with a gang, but because of their participation in a drug enterprise run by a gang.
The government argues that the use of criteria such as an individual’s status as a member of a gang involved in a drug enterprise or a member of another organized crime group is reasonable and does not offend the safeguards of the United States Constitution.
In United States v. Sacco, 428 F.2d 264, 271 (9th Cir. 1970), the Ninth Circuit stated:
«The conscious exercise of selectivity in enforcement is not in itself a constitutional violation where it is not further alleged that «the selection was deliberately based upon an unjustifiable standard such as race, religion or other arbitrary classification»»
Trent has submitted no authorities in support of his position that association with gang members is an impermissible basis for prosecution.
The court finds that the decision to prosecute may be made on the basis of gang membership or association, unless the gang association is used as a pretext for an impermissible basis for prosecution such as race.
As to the claim that Trent is being prosecuted on the basis of his race, it is well established that the decision to prosecute a given individual may not be deliberately based upon an arbitrary classification such as race or religion.
A defendant who alleges selective prosecution must demonstrate that the prosecution in his case was discriminatory.
The courts have generally recognized a strong presumption that the prosecutor’s discretion has been lawfully exercised.
Trent has submitted a variety of evidence in support of his claim that he is being prosecuted on the basis of his race.
First, Trent submits facts and statistics showing that blacks form a small percentage of the population of the State of Oregon and that there are few blacks in state, federal or local government, in the Oregon State Bar Association, and in the Portland Police Bureau. Trent also submits statistics indicating that the drug problem in the State of Oregon is not limited to the black race or to the Portland area.
Second, Trent submits materials which indicate that officials in the City of Portland and in the state and federal government have focused on gangs as a priority of law enforcement. These materials make reference to predominantly black gangs, such as the Bloods and Crips, as well as to Asian and other gangs.
Finally, Trent submits affidavits from his investigator, Donald Geistlinger, which indicate:
1) Geistlinger has worked on a number of juvenile cases deemed to be «gang related», and all of the approximately 160 persons involved in these cases have been of the black race;
2) Geistlinger spoke to a juvenile court counselor, Larry Harding, who is knowledgeable about gangs. Harding told Geistlinger that Asian gangs are dealing «crack cocaine», but that to Harding’s knowledge there is no policy to target Asian gangs for prosecution in federal courts. Harding also told Geistlinger that white motorcycle gangs, who are involved in the methamphetamine trade, are not targeted for prosecution in federal courts;
3) Geistlinger spoke to Officer Gray of the Portland Police Bureau, who indicated that there have been a couple of dozen white persons arrested for crack cocaine. The affidavit does not indicate the disposition of these cases or whether they were prosecuted in state or federal court; and
4) Geistlinger describes three cases being prosecuted in state court which concern amounts of crack cocaine greater than ten grams. In two of the three cases, the defendants are alleged to be black gang members or associates.
Trent asks the court to infer from this material that only blacks are selected for prosecution in federal court while whites arrested for crack cocaine are prosecuted in state court. However, the evidence submitted by Trent does not support this contention.
Trent admits that at least two white gang associates have been charged with crack cocaine offenses in federal court, but argues that these are mere exceptions to the general practice. The affidavits of Geistlinger indicate that black defendants are being prosecuted in state as well as federal court. The affidavits indicate that at least two dozen whites have been arrested on crack cocaine charges, but do not indicate whether these defendants were prosecuted in state or federal court.
Trent contends that this court should apply strict scrutiny based on the general materials which show the underrepresentation of blacks in state and local government.
However, strict scrutiny is appropriate only when there has been a prima facie showing of a classification based on race, whether facial or pretextual. In this case, there is no overt racial classification. Trent is being prosecuted under a statute that does not distinguish between the races.
Although Trent hints that the government’s emphasis on prosecution of gang members is a pretext for racial discrimination, Trent has produced no evidence from which this may be inferred. The materials referring to the drug and gang enforcement efforts refer to Asian and other gangs as well as predominantly black gangs. Trent’s own materials indicate that white persons as well as blacks are arrested for crack cocaine offenses, and that some black defendants are tried in state court. These facts are consistent with the government’s position that federal prosecution is based on an analysis of the factors such as the amount of crack present and the use of weapons in each case.
The court finds that Trent has not established that he is being prosecuted because of his race. Accordingly, Trent’s motion to dismiss on the grounds of selective prosecution is denied.
United States v. Trent, 718 F. Supp. 39 (D. Or. 1989)
***********************************************************************
US v. Trent: Кримінальне переслідування члена банди за расовою ознакою
Суд розглядає клопотання відповідача, Стенлі Юджина Трента, про закриття справи у зв’язку з вибірковим переслідуванням. Трент стверджує, що уряд обрав його для переслідування на підставі його раси та зв’язку з підозрюваними членами банди, і що ці причини є неприпустимими для кримінального переслідування.
Трент також стверджує, що через те, що він є чорношкірим і вважається членом банди, його переслідують у федеральному суді, де покарання є більш суворим, ніж у суді штату.
Що стосується питання зв’язку з бандою, то уряд стверджує, що такі особи, як Трент, переслідуються не через членство в банді або причетність до неї, а через їхню участь у наркопідприємстві, яким керує банда.
Уряд стверджує, що використання таких критеріїв, як статус особи як члена банди, що займається наркобізнесом, або члена іншого організованого злочинного угруповання, є обґрунтованим і не порушує гарантій Конституції Сполучених Штатів.
У справі United States v. Sacco, 428 F.2d 264, 271 (9th Cir. 1970), Дев’ятий окружний суд зазначив: «Свідоме застосування вибірковості при виконанні судових рішень саме по собі не є порушенням Конституції, якщо додатково не стверджується, що «вибір був навмисно зроблений на основі невиправданого стандарту, такого як раса, релігія або інша довільна класифікація»».
Трент не надав жодних доказів на підтримку своєї позиції про те, що зв’язок з членами банди є неприпустимою підставою для кримінального переслідування.
Суд вважає, що рішення про кримінальне переслідування може бути прийняте на підставі членства в банді або зв’язку з нею, якщо тільки зв’язок з бандою не використовується як привід для неприпустимої підстави для кримінального переслідування, такої як расова приналежність.
Що стосується твердження про те, що Трента переслідують на підставі його расової приналежності, то добре відомо, що рішення про переслідування певної особи не може навмисно ґрунтуватися на довільній класифікації, такій як раса або релігія.
Відповідач, який заявляє про вибіркове переслідування, повинен довести, що переслідування у його справі було дискримінаційним.
Суди, як правило, визнають сильну презумпцію того, що дискреційні повноваження прокурора були реалізовані на законних підставах.
Трент надав різноманітні докази на підтримку свого твердження про те, що його переслідують за ознакою раси.
По-перше, Трент надав факти і статистичні дані, які свідчать про те, що чорношкірі становлять невеликий відсоток населення штату Орегон, і що чорношкірих мало в органах влади штату, федеральних і місцевих органах влади, в Асоціації адвокатів штату Орегон і в Поліцейському бюро Портленда. Трент також подає статистичні дані, які свідчать про те, що проблема наркотиків у штаті Орегон не обмежується лише чорношкірим населенням або Портлендом.
По-друге, Трент подає матеріали, які вказують на те, що посадові особи в місті Портленд, а також в уряді штату і федеральному уряді зосередили свою увагу на бандах як на пріоритеті правоохоронних органів. У цих матеріалах згадуються переважно чорношкірі банди, такі як Bloods і Crips, а також азіатські та інші банди.
Нарешті, Трент подає свідчення під присягою свого слідчого, Дональда Гайстлінгера, які вказують на наступне:
1) Гайстлінгер працював над низкою справ неповнолітніх, які вважалися «пов’язаними з бандами», і всі з приблизно 160 осіб, залучених до цих справ, були чорношкірими;
2) Гайстлінгер розмовляв з радником суду у справах неповнолітніх Ларрі Хардінгом, який добре знається на бандах. Хардінг сказав Гейстлінгеру, що азіатські банди торгують crack cocaine, але, наскільки йому відомо, не існує політики переслідування азіатських банд у федеральних судах. Хардінг також повідомив Гайстлінгеру, що білі мотоциклетні банди, які займаються торгівлею метамфетаміном, не є мішенню для переслідування у федеральних судах;
3) Гайстлінгер розмовляв з офіцером поліції Портленда Греєм, який повідомив, що було кілька десятків білих людей, заарештованих за торгівлю crack cocaine. У свідченнях під присягою не вказано, чим закінчилися ці справи і чи були вони розглянуті в суді штату або федеральному суді;
4) Гайстлінгер описує три справи, що розглядаються в суді штату, які стосуються кількості crack cocaine, що перевищує десять грамів. У двох з трьох справ обвинувачені є членами або спільниками чорношкірих банд. Трент просить суд зробити висновок з цих матеріалів, що для судового переслідування у федеральному суді відбирають лише чорношкірих, тоді як білих, заарештованих за вживання crack cocaine, судять у суді штату. Однак докази, надані Трентом, не підтверджують це твердження.
Трент визнає, що принаймні двоє білих членів банди були звинувачені у федеральному суді за вживання crack cocaine, але стверджує, що це лише винятки із загальної практики. Свідчення Гейстлінгера вказують на те, що чорношкірих обвинувачених переслідують як у суді штату, так і у федеральному суді.
У свідченнях під присягою зазначено, що щонайменше два десятки білих були заарештовані за звинуваченнями у вживанні crack cocaine, але не вказано, в якому суді – федеральному чи штату – ці обвинувачені були притягнуті до кримінальної відповідальності.
Трент стверджує, що цей суд повинен застосовувати суворий контроль на основі загальних матеріалів, які свідчать про недостатнє представництво чорношкірих в органах влади штату і місцевого самоврядування.
Однак сувора перевірка доречна лише тоді, коли існує явна ознака класифікації за расовою ознакою, явна чи прихована. У цьому випадку немає явної расової класифікації. Трент переслідується за законом, який не робить різниці між расами.
Хоча Трент натякає на те, що акцент уряду на переслідуванні членів банди є приводом для расової дискримінації, Трент не надав жодних доказів, з яких можна було б зробити такий висновок. У матеріалах, що стосуються боротьби з наркотиками та бандами, йдеться про азіатські та інші банди, а також про банди, що складаються переважно з чорношкірих. Власні матеріали Трента вказують на те, що за злочини, пов’язані з crack cocaine, заарештовують як білих, так і чорношкірих, і що деяких чорношкірих обвинувачених судять у суді штату. Ці факти узгоджуються з позицією уряду, згідно з якою федеральне обвинувачення ґрунтується на аналізі таких факторів, як кількість наявного креку та використання зброї в кожному конкретному випадку.
Суд вважає, що Трент не довів, що його переслідують через його расову приналежність. Відповідно, клопотання Трента про припинення справи на підставі вибіркового переслідування було відхилено.
United States v. Trent, 718 F. Supp. 39 (D. Or. 1989)
